Історія створення нагороди

В ієрархії нагород звання «Герой України» є найвищим ступенем відзнаки в Україні. Звання присвоюється виключно громадянам України із врученням (посмертно – удостоєнням) ордена «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку.

Відзнака встановлена Указом Президента України від 23 серпня 1998 р., а 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким звання «Герой України» став державною нагородою і найвищим ступенем відзнаки в Україні.

Першим героєм України, хто був відзначений найвищим званням із врученням ордена «Золота Зірка» 21 серпня 1999 р. став О. Галуненко, льотчик-випробувач Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. Антонова.

2 грудня 2002 р. затверджений новий Статут звання «Герой України», нові описи орденів і мініатюри до них.

Після подій під час Революції Гідності (листопад 2013 р. – лютий 2014 р.) Верховна Рада України 13 квітня 2017 р. ухвалила поправку до закону «Про державні нагороди України», згідно з якою звання «Герой України» може бути надано, як виключення, іноземцю посмертно, за здійснення визначного геройського вчинку, пов’язаного з відстоюванням конституційних засад демократії, прав і свобод людини. Цим героєм став білорус Михайло Жизневський, який загинув 22 січня 2014 р. під час штурму на вул. Грушевського, також нагороджений орденом Героїв Небесної Сотні посмертно.

За час існування звання «Герой України» (станом на 31 серпня 2023 р.) його присудили з врученням (удостоєнням) ордена «Золота Зірка» 509 особам, з них за бойові заслуги під час російсько-української війни від 2014 р. до сьогодні відзначено 358 осіб (203 – посмертно, ще шестеро загинули після присвоєння звання), з них 283 особи – від початку повномасштабного вторгнення (151 – посмертно, ще троє загинули після присвоєння звання). Три жінки відзначені званням «Героя України» за бойові заслуги посмертно.

Існує кілька випадків присвоєння звання Героя України неоприлюдненими указами у 2022–2023 рр.; з офіційних джерел відома інформація про присвоєння звання ще 20 особам.

Зі Статуту про звання

Герой України, удостоєний ордена «Золота Зірка», у разі здійснення ним визначних трудових досягнень, може бути нагороджений орденом Держави і навпаки. Присвоєння звання «Герой України» вдруге з удостоєнням одного й того ж ордена не провадиться. Звання «Герой України» може бути присвоєно посмертно, але не присвоюється за заслуги, які мали місце в минулому і не пов’язані зі становленням та розвитком незалежної України.

Особі, відзначеній званням «Герой України» разом з орденом «Золота Зірка» вручають Грамоту та посвідчення про присвоєння звання і мініатюру ордена.

Орден «Золота Зірка» носять на лівому боці грудей і розташовують над усіма орденами, медалями та іншими відзнаками.

Замість ордена «Золота Зірка» Герой може носити її мініатюру, яка також розміщується над усіма мініатюрами і планками інших нагород.

28 березня 2019 р. Указом Президента України Статут звання «Герой України» був доповнений положенням щодо виплати одноразової грошової винагороди особам, які відзначені званням «Герой України» за здійснення визначного геройського вчинку з врученням ордена «Золота Зірка», або їхнім родичам у разі смерті героя.

Опис нагороди

Автор знака ордена – архітектор В. Брезицький. 

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден «Золота Зірка», молодша – орден Богдана Хмельницького.

Хрест бойових заслуг – державна нагорода України, заснована Президентом України від 5 травня 2022 р. з метою відзначення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, за видатну особисту хоробрість та відвагу або видатний геройський вчинок під час виконання бойового завдання в умовах небезпеки для життя та безпосереднього зіткнення із супротивником; видатні успіхи в управлінні військами (силами) під час ведення воєнних (бойових) дій.

Дизайн відзнаки зроблений на основі історичної нагороди «Хрест Бойової Заслуги» Української повстанської армії та Української головної визвольної ради, але стрічка має кольори сучасного прапора України, а мечі направлені догори на знак перемоги.

Уперше нагородження відзнакою «Хрест бойових заслуг» відбулося 6 травня 2022 р. Першим кавалером Хреста бойових заслуг став Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний.

За час існування відзнаки «Хрест бойових заслуг» було здійснено 78 нагороджень.

З Положення про відзнаку

Хрестом бойових заслуг можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Нагородження Хрестом бойових заслуг може бути проведено посмертно.

Одна й та сама особа може бути нагороджена Хрестом бойових заслуг не більше трьох разів.

Особі, нагородженій Хрестом бойових заслуг уперше, вручаються хрест у футлярі та диплом, а вдруге і третє — знак для розміщення на стрічці хреста, знак про нагородження для розміщення на планці хреста у футлярі, а також диплом. У разі нагородження вдруге та втретє в дипломі нижче назви відзнаки зазначається відповідно: «Срібна дубова гілка» та «Золота дубова гілка».

Відзнаку Хрест бойових заслуг носять на грудях зліва нижче ордена «Золота Зірка» та перед усіма іншими державними нагородами. У випадку нагородження вдруге та втретє нагороджений розміщує на стрічці відповідний знак.

Замість хреста нагороджений може носити планку (на форменому одязі) або мініатюру (на цивільному одязі). Планку хреста носять на грудях зліва і за наявності у нагородженого планок інших нагород розміщують перед ними. У випадку нагородження вдруге та втретє носиться лише одна планка хреста з відповідним знаком. Мініатюру носять на грудях зліва.

Опис нагороди

Автор знака — О. Лєжнєв.

Знак про нагородження вдруге для розміщення на стрічці виготовляється зі срібла і є рельєфним зображенням дубової гілки. На зворотному боці гілки — клямер для кріплення до стрічки. Знак про нагородження вдруге для розміщення на планці виготовляється зі срібла і є чотирикутною зіркою з двогранними променями розміром 10 мм. На зворотному боці зірки — клямер для кріплення до планки.

Знак про нагородження втретє для розміщення на стрічці виготовляється зі срібла з позолотою і є рельєфним зображенням дубової гілки. На зворотному боці гілки — клямер для кріплення до стрічки. Знак про нагородження втретє для розміщення на планці виготовляється зі срібла з позолотою і є чотирикутною зіркою з двогранними променями розміром 10 мм. На зворотному боці зірки — клямер для кріплення до стрічки (планки).

Знак про нагородження вдруге (втретє) розміщується по центру стрічки (планки).

Планка Хреста бойових заслуг — прямокутна металева пластинка, обтягнута відповідною стрічкою. Розмір планки: висота — 12 мм, ширина — 28 мм.

Виготовляється і мініатюра Хреста бойових заслуг — зменшене зображення хреста без стрічки розміром 17 мм. Мініатюра виготовляється із жовтого металу. На зворотному боці — голка і цанговий затискач для прикріплення до одягу.

У футлярі зі знаком, що вручається нагородженому, також є додаткова стрічка червоно-чорного кольору, подібна до стрічки історичної нагороди Хрест Бойової Заслуги.

Особи, відзначені нагородою «Хрест бойових заслуг»

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден «За заслуги», молодша – орден «За мужність».

Орден Богдана Хмельницького встановлений Указом Президента України від 3 травня 1995 р. для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України; цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден Богдана Хмельницького став державною нагородою. 30 січня 2004 р. Указом Президента України затверджено новий Статут і опис ордена Богдана Хмельницького.

Уперше нагородження орденом Богдана Хмельницького І ступеня відбулося 5 травня 1999 р.

За час існування ордена Богдана Хмельницького (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 2 509 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 106
II ступеня – 322
III ступеня – 2 073.

Зі Статуту ордена

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з III ступеня.

Орденом Богдана Хмельницького І ступеня нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших державних військових формувань та інші особи за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького будь-якого ступеня іменується лицарем ордена Богдана Хмельницького. Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом Богдана Хмельницького разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена Богдана Хмельницького І ступеня носять на шийній стрічці.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник О. Руденко.

Лицарі ордена Богдана Хмельницького I ступеня, які відзначені нагородою після 24.02.2022 р.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден «За заслуги», молодша – орден «За мужність».

Орден Богдана Хмельницького встановлений Указом Президента України від 3 травня 1995 р. для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України; цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден Богдана Хмельницького став державною нагородою. 30 січня 2004 р. Указом Президента України затверджено новий Статут і опис ордена Богдана Хмельницького.

Уперше нагородження орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня відбулося 27 березня 1997 р.

За час існування ордена Богдана Хмельницького (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 2 509 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 106
II ступеня – 322
III ступеня – 2 073.

Зі Статуту ордена

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з III ступеня.

Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших державних військових формувань та інші особи за особисту хоробрість, самовідданість і мужність, виявлені у зміцненні обороноздатності та безпеки України.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького будь-якого ступеня іменується лицарем ордена Богдана Хмельницького. Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом Богдана Хмельницького разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня носять на правому боці грудей і розташовують після знака ордена «За заслуги» ІІ ступеня.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник О. Руденко.

Лицарі ордена Богдана Хмельницького І ступеня, які відзначені нагородою після 24.02.2022 р.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден «За заслуги», молодша – орден «За мужність».

Орден Богдана Хмельницького встановлений Указом Президента України від 3 травня 1995 р. для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України; цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден Богдана Хмельницького став державною нагородою. 30 січня 2004 р. Указом Президента України затверджено новий Статут і опис ордена Богдана Хмельницького.

Уперше нагородження орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня відбулося 7 травня 1995 р.

За час існування ордена Богдана Хмельницького (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 2 509 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 106
II ступеня – 322
III ступеня – 2 073.

Зі Статуту ордена

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з III ступеня.

Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та інші особи за бездоганне виконання військового та службового обов’язку, виявлену при цьому доблесть і честь.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького будь-якого ступеня іменується лицарем ордена Богдана Хмельницького. Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом Богдана Хмельницького разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня носять на правому боці грудей і розташовують після знака ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник О. Руденко.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден Богдана Хмельницького, молодша – орден Данила Галицького.

Орден «За мужність» встановлений Указом Президента України від 21 серпня 1996 р. для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя. Цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден «За мужність» став державною нагородою.

Уперше нагородження орденом «За мужність» І ступеня відбулося 17 жовтня 1997 р.

За час існування ордена «За мужність» (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 7 297 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 146
II ступеня – 231
III ступеня – 6 920.

Зі Статуту ордена

Орденом «За мужність» можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства.

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з ІІІ ступеня. Нагороджений орденом «За мужність» будь-якого ступеня іменується кавалером ордена «За мужність». Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом «За мужність» І ступеня разом зі знаком ордена вручають орденську книжку і зірку ордена.

Знак ордена «За мужність» І ступеня носять на шийній стрічці; зірку ордена – на лівому боці грудей нижче нагород на колодках після зірки ордена «За заслуги».

Замість ордена «За мужність» І ступеня особа може носити зірку, яка розташовується на місці знака ордена.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник М. Лебідь.

 Кавалери ордена «За мужність»  І ступеня, які відзначені нагородою після 24.02.2022 р.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – медаль «За бездоганну службу», молодша – відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Початково медаль «Захиснику Вітчизни» була заснована як нагорода Президента України від 8 жовтня 1999 р. на відзначення 55-ї річниці визволення України «від фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» за виявлені особисту мужність і відвагу захисників. Як державна нагорода встановлена Верховною Радою України від 16 березня 2000 р.

30 січня 2015 р. Указом Президента України було затверджено нове Положення нагороди, згідно з яким змінилися форма колодки і кольори стрічки.

Уперше нагородження медаллю «Захиснику Вітчизни» відбулося 14 жовтня 1999 р.

Медаль «Захиснику Вітчизни» одноступенева.

З Положення про медаль

Медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджуються ветерани війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які проживають в Україні, громадяни інших держав, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, інші громадяни України за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів, зміцнення обороноздатності та безпеки України.

Нагородження медаллю «Захиснику Вітчизни» може бути проведено посмертно.

Нагородженому медаллю «Захиснику Вітчизни» разом з медаллю вручають посвідчення до неї.

Медаль «Захиснику Вітчизни» носять на лівому боці грудей після медалей «За бездоганну службу».

Опис нагороди

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден Данила Галицького, молодша – медаль «За бездоганну службу».

Початково медаль «За військову службу Україні» була заснована як відзнака Президента України від 5 жовтня 1996 р. Як державна нагорода встановлена Верховною Радою України від 16 березня 2000 р. для відзначення військовослужбовців Збройних Сил України, а також Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших осіб за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України.

Уперше нагородження медаллю «За військову службу Україні» відбулося 4 грудня 1996 р.

Медаль «За вiйськову службу Україні» одноступенева. Статистика нагороджень медаллю постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України.

З Положення про медаль

Медаллю «За військову службу Україні» нагороджуються військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Цивільної оборони України; іноземці та особи без громадянства.

Нагородження медаллю «За військову службу Україні» провадиться:

• за особисту мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України;
• за досягнення високої бойової готовності військ і забезпечення обороноздатності України;
• за зразкове виконання військового обов’язку;
• за виконання спеціальних завдань щодо забезпечення державної безпеки України;
• за заслуги в охороні державного кордону України;
• за 25 років бездоганної військової служби.

Нагородження медаллю «За військову службу Україні» може бути проведено посмертно.

Нагородженому медаллю «За військову службу Україні» разом з медаллю вручають посвідчення до неї.

Медаль «За військову службу Україні» носять на лівому боці грудей після всіх орденів.

Опис нагороди

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – медаль «За військову службу Україні», молодша – медаль «Захиснику Вітчизни».

Початково медаль «За бездоганну службу» була заснована як відзнака Президента України від 5 жовтня 1996 р. Як державна нагорода встановлена Верховною Радою України від 16 березня 2000 р. для відзначення військовослужбовців офіцерського складу і прапорщиків та ін. осіб, які досягли високих показників у бойовій і професійній підготовці, є взірцем вірності присязі та виконання службового обов’язку, успішно керують підлеглими, зразково виконують інші військові обов’язки.

Уперше нагородження медаллю «За бездоганну службу» відбулося 4 грудня 1996 р.

Медаль «За бездоганну службу» має три ступені. Статистика нагороджень медаллю постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України.

З Положення про медаль

Медаллю «За бездоганну службу» нагороджуються особи офіцерського складу і прапорщики Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, поліцейські.

Нагородження медаллю «За бездоганну службу» провадиться за умови бездоганної служби, вчасного присвоєння військового звання, досягнення високих показників у бойовій та службовій підготовці, професійній діяльності:

I ступеня – особи, які прослужили не менш як 20 років;
II ступеня – особи, які прослужили не менш як 15 років;
III ступеня – особи, які прослужили не менш як 10 років.

Нагородженому медаллю «За бездоганну службу» разом з медаллю вручають посвідчення до неї. Повторне нагородження медаллю «За бездоганну службу» одного й того ж ступеня не проводиться.

Медаль «За бездоганну службу» носять на лівому боці грудей після медалі «За військову службу Україні».

Опис нагороди

Медаль «За бездоганну службу» І ступеня

виготовляється з нейзильберу i має форму хреста, сторони якого являють собою зображення щитiв. Поле щитiв покрите емаллю червоного кольору, пружки – з бiлого металу. На верхнiй i нижнiй сторонах хреста розмiщено меч вiстрям догори. У центральнiй частинi хреста – медальйон iз зображенням тризуба в обрамленнi вiнка з дубового листя i стрiчки з написом «3А БЕЗДОГАННУ СЛУЖБУ».

Розмір медалі 32х32 мм.

До верхньої частини хреста прикріплюється кільце з вушком, яке сполучається з фігурною колодкою (28х42 мм), обтягнутою шовковою муаровою стрічкою блакитного кольору з однією жовтою і двома синіми поздовжніми смужками посередині. На зворотному боці колодки застібка для кріплення медалі до одягу.

Медаль «За бездоганну службу» ІІ ступеня

відрізняється від медалі І ступеня тільки тим, що сторони хреста не покриті емаллю.

Фігурна колодка (28х42 мм) обтягнута шовковою муаровою стрічкою блакитного кольору з двома жовтими і трьома синіми поздовжніми смужками посередині. На зворотному боці колодки застібка для кріплення медалі до одягу.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден «За мужність».

Орден Данила Галицького встановлений Верховною Радою України від 20 лютого 2003 р. як державна нагорода для відзначення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також державних службовців за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння українському народу. 30 липня 2003 р. Указом Президента України були затверджені Статут та опис знака ордена.

Уперше нагородження орденом Данила Галицького відбулося 22 серпня 2003 р.

За час існування ордена Данила Галицького (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 430 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України).

Зі Статуту ордена

Орденом Данила Галицького нагороджуються виключно громадяни України.

Нагороджений орденом Данила Галицького іменується кавалером ордена Данила Галицького. Нагородження орденом вдруге не провадиться, але може бути проведено посмертно.

Девіз ордена – «Батьківщина і честь».

Нагородженому орденом Данила Галицького разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена Данила Галицького носять на лівому боці грудей після всіх орденів.

Опис нагороди

Автори знака ордена – Д. Акимов та А. Шиян.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден Богдана Хмельницького, молодша – орден Данила Галицького.

Орден «За мужність» встановлений Указом Президента України від 21 серпня 1996 р. для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя. Цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден «За мужність» став державною нагородою.

Уперше нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня відбулося 22 серпня 1996 р.

За час існування ордена «За мужність» (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 7 297 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 146
II ступеня – 231
III ступеня – 6 920.

Зі Статуту ордена

Орденом «За мужність» можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства.

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з ІІІ ступеня. Нагороджений орденом «За мужність» будь-якого ступеня іменується кавалером ордена «За мужність». Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом «За мужність» ІІІ ступеня разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена «За мужність» ІІІ ступеня носять на лівому боці грудей після знака ордена Героїв Небесної Сотні.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник М. Лебідь.

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – орден Богдана Хмельницького, молодша – орден Данила Галицького.

Орден «За мужність» встановлений Указом Президента України від 21 серпня 1996 р. для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя. Цим же Указом затверджені Статут та опис знаків ордена. Має три ступені відзнаки. 16 березня 2000 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державні нагороди України», згідно з яким орден «За мужність» став державною нагородою.

Уперше нагородження орденом «За мужність» ІІ ступеня відбулося 22 серпня 1996 р.

За час існування ордена «За мужність» (до початку повномасштабного вторгнення) було здійснено 7 297 нагороджень (наразі статистика постійно змінюється відповідно до указів Президента про відзначення державними нагородами України):

I ступеня – 146
II ступеня – 231
III ступеня – 6 920.

Зі Статуту ордена

Орденом «За мужність» можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства.

Вищим ступенем ордена є І ступінь. Нагородження здійснюється послідовно, починаючи з ІІІ ступеня. Нагороджений орденом «За мужність» будь-якого ступеня іменується кавалером ордена «За мужність». Нагородження орденом може бути проведено посмертно.

Нагородженому орденом «За мужність» ІІ ступеня разом зі знаком ордена вручають орденську книжку.

Знак ордена «За мужність» ІІ ступеня носять на лівому боці грудей після знака ордена Героїв Небесної Сотні.

Опис нагороди

Автор знака ордена – художник М. Лебідь.

Кавалери ордена «За мужність»  ІІ ступеня, які відзначені нагородою після 24.02.2022 р.

Історія створення нагороди

Державна почесна відзнака «За мужність та відвагу» заснована Указом Президента України від 5 травня 2022 р.  з метою відзначення бойових звитяг особового складу військових частин (зʼєднань) Збройних Сил України та інших військових формувань, мужності і героїзму, виявлених військовослужбовцями в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України, вшановуючи їх високий бойовий дух та волю до перемоги, а також з метою розвитку традицій українського війська.

Згідно з Указом Президента відзнакою нагороджуються військові частини (з’єднання) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту за захист державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, ведення бойових дій та виконання бойових (спеціальних) завдань.

6 травня 2022 р. вперше почесною відзнакою «За мужність та відвагу» були нагороджені 7 військових частин Сухопутних військ ЗСУ.

26 травня 2023 р. наказом Міністерства оборони України затверджені знаки «За мужність та відвагу» для військовослужбовців військових частин (з’єднань), відзначених почесною відзнакою «За мужність та відвагу», для носіння з парадно-вихідною, парадною та повсякденною формою одягу на лівому плечі.

Опис нагороди

Історія створення нагороди

В ієрархії військових нагород старша – відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».

Відзнака «За оборону України» заснована Указом Президента України від 5 серпня 2022 р. для нагородження військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів, членів добровольчих формувань територіальних громад, працівників центральної та місцевої влади, підприємств, установ та організацій, волонтерів, які брали участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та активно сприяли виконанню таких заходів.

Відзнака Президента України «За оборону України» є державною нагородою України.

Відзнака «За оборону України» одноступенева.

З Положення про відзнаку

Відзнакою «За оборону України» нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, співробітників розвідувальних органів, прокурорів, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, кримінально-виконавчої служби, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, посадових осіб митних органів, працівників Служби судової охорони, членів добровольчих формувань територіальних громад, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України; іноземці та особи без громадянства.

Нагородженому відзнакою «За оборону України» разом з відзнакою вручають диплом встановленого зразка формату А4. Нагородження може бути проведено посмертно.

Відзнаку «За оборону України» носять на лівому боці грудей після відзнаки Президента України «За участь в антитерористичній операції».

 Опис нагороди